Перша світова війна завершилася. Вона залишила по собі мільйони вбитих і поранених, зруйновані цілі області та знищену економіку Європи. Також результатом цієї війни стало те, що українську Галичину було передано Польщі. А остання погодилася допомогти Симону Петлюрі відвоювати в червоних Київ та Наддніпрянську Україну. З цього часу польська авіація підтримувала наступ українських та польських військ в боях в небі над Україною. А після завершення війни авіація перетворилась на найшвидшу поштову службу в світі. Один із її маршрутів мав пролягати і на Тернопільщину. Детальніше про польську авіацію в 20-30 рр. розповість видання yes-ternopil.com.ua.
Американці в Галичині на службі в польській армії
Як зазначають Ярослав Янчак та Андрій Козицький, завершення війни створило безпрецедентну кількість безробітних. Серед них було багато військових, зокрема й авіаторів. Деякі стали працювати в цивільній авіації, ще дехто перетворився на актора і почав займатись повітряною акробатикою показуючи трюки. Були й такі, що працювали на кінофірми, адже саме в 20-ті розквітнуло кіновиробництво. А фільми про війну продовжували користуватись популярністю. Найбільш гарячі голови пропонували свої послуги новопосталим державам як військові найманці.
І хоча війна в усьому світі припинилася, але вона і далі тривала в Росії, де більшовики продовжували захоплювати околиці колишньої імперії і руйнувати новопосталі національні держави. Паралельно вони прагнули «роздути полум’я революції» на весь світ. А тому, перш за все, рушили на Європу. Але на їхньому шляху постала Польща, яка придушивши українські визвольні змагання в Галичині, об’єдналась з Симоном Петлюрою для звільнення Наддніпрянщини. А тому колишні військові пілоти США вступили на службу до Польської держави. 15 жовтня вони прибули до Львова, де взялися за обслуговування німецьких та австрійських літаків, що були на озброєнні польських пілотів на аеродромі Левандівка.
Американці розмістилися у львівському готелі «Брістоль». Світське життя не пішло на користь військовим пілотам. Один з командирів, С. Фаунт ле Рой, скрушно нарікав, що половина його людей одружиться перш ніж потрапить на фронт, і тоді свіжоспечених «отців сімейств» доведеться берегти від небезпеки. Через суперництво за прихильність чарівних львів’янок почалися конфлікти. Для молодих та неодружених американців все могло закінчитися сумно, якби не довелося вирушати на війну.
Перебазування в Гусятин та очікування війни з більшовиками
Військове протистояння з більшовиками наближалося, а тому підрозділ авіаторів направився ближче до лінії фронту, яка проходила по Поділлю (сучасна Хмельницька область). Спочатку офіцери ескадрильї в грудні 1919 р. приїхали через Тернопіль в Кам’янець-Подільський. Але влаштувати там аеродром не вдалося, адже українці та поляки місто не контролювали, а в самому населеному пункті численні більшовицькі агенти влаштовували перестрілки на вулицях. А тому командування вирішило розміститись в Гусятині, що на Тернопільщині (на правому березі Збруча). Саме там вони перезимували, очікуючи бойових дій.
“Прощавай Тернопільщина”: початок воєнних дій в 1920 р.
Прийшла весна 1920 р. і пілоти почали здійснювати бойові вильоти в район Одеси та Києва, розвідуючи обстановку та завдаючи бомбових ударів по більшовицьких військах. Так, наприклад, 5 березня 1920 р. американські пілоти завдали бомбових ударів по частинах Червоної армії, які дислокувалися на північному сході від Кам’янця-Подільського, в районі м. Бар. Фронт пересувався на схід, а тому пілотам довелось змінити свій аеродром. Спочатку вони перебазувались до Микулинців, а вже на початку квітня до Полонного (Хмельницька область).
9 квітня американські авіатори атакували штаб радянської військової частини в Чуднові (Житомирщина) та зруйнували міст через річку Тетерев. Далі вони здійснювали розвідку та бомбардували росіян на різних напрямках фронту. Завдяки перевазі в авіації поляки завжди знали про пересування більшовицьких сил і могли відповідно реагувати. Сучасний історик, автор книг Норман Дейвіс писав, що саме «перевага в повітрі стала однією із причин, які дозволили польській армії уникнути небезпечних зіткнень на наземному полі бою».
Про ефективність американської авіації писали й червоні. Радянський письменник і кавалерист Ісаак Бабель зазначав, що «ескадрилья вимотує нас: переслідує, метаємося, літаємо з місця на місце…». Бабель навіть описав бій між 2 кіннотниками та американськими літаками на галицькій землі. Червоні намагалися збити польські літаки, якими керували американці. Але де там. Пілоти знизилися до трьохсот метрів і розстріляли з кулеметів кінних армійців.
Захоплення діями пілотів висловлював і командир І Кінної армії С. Будьонний. Він писав: «ворожі льотчики діяли нахабно, знижувалися так, що літали трохи вище дахів, обстрілювали із кулеметів вулиці міста. Було образливо за нашу безпорадність. Останнім часом нальоти противника почастішали, а ми, на жаль, не змогли з ними ефективно боротися».
Незважаючи на наявність авіації, полякам довелось відступити з Правобережної України, віддати більшовикам Тернопільщину, де було створено Галицьку соціалістичну республіку, і лише під Львовом та Варшавою зупинити «червону заразу». Але це вже інша історія.
Польська поштова авіація і тернопільські маршрути
Війна між поляками та більшовиками завершилася підписанням Ризького мирного договору. Після цього авіацію починають використовувати і для інших цілей. В Польщі було створено компанії, які займалися поштовими послугами використовуючи літаки. Спочатку маршрути авіапоштарів оминали Тернопільщину і пролягали через Львів, Варшаву, Бейрут. Лише в кінці 30-х років компанія вирішила відкрити нові маршрути Львів-Тернопіль, Тернопіль-Львів-Ярослав-Ряшів-Тарнув-Краків та інші. Але почалася війна, і ці ідеї були забуті.
В 20-30 рр. крім авіації для перевезення пошти також використовували повітряні кулі. Ця пошта називалася «Бальонова пошта». Вона дуже цікавила філателістів, адже для її функціонування було створено беззубцеві наклейки поштової оплати та штемпелі спецпогашення. В межах Галичини літали 2 кулі. Одна в 1938 р. з Львова до Борщович, а інша – до Заліщиків на Тернопіллі. Загалом у цей спосіб було надіслано 1750 листів.
Крім «бальонової» були ще планерна та навіть голубина пошта. Її, зокрема, використовували польські прикордонники. А в місті Бучач, що на Тернопільщині, вони навіть мали спеціальний голубиний підрозділ.
Граф Каєтан Чарковскі-Ґолеєвскі із Загребелля
Серед тернополян було багато талановитих людей. Один з них – це поручик, граф Каєтан Чарковскі-Ґолеєвскі, уродженець Загребелля. 11 вересня 1931 р. о 20 год. в залі тернопільського «Сокола» він розповідав тернополянам про свій політ навколо світу, який зорганізував власним коштом. А вже в січні наступного року він відправився в наступний політ: стартував у Римі, летів над Грецією, Малою Азією, Персією, Індією і Китаєм, але під час польоту над Сіамом (Бірма) аероплан потрапив у бурю, впав і розбився, а пілот був тяжко поранений.
Аероплан «Тернопіль»
Розповідаючи про польську авіацію тих часів, варто ще сказати, що конструктор літаків та викладач Львівської Політехніки С. Гжещик працював над конструюванням планерів і створив декілька десятків різних моделей. Серед галицьких міст лише Львів та Тернопіль отримали можливість назвати своїми іменами його планери. Прототип літака РВД-17, який вперше піднявся у повітря 14 серпня 1937 р., отримав ім’я «Тернопіль» («Таrnороl»), оскільки його побудували на кошти, зібрані жителями цього галицького міста.
Отже, історія, що творилася в тернопільському небі в 1919-1939 рр. була не менш цікава, ніж події, які розгортались на землі. Чи не так?