Історія російсько-українських війн нараховує чимало героїчних сторінок подвигів українських воїнів. Битва під Оршею в 1514 р., побоїще росіян під Конотопом, коли цвіт ворожої кавалерії було втоптано в багнюку річки Соснівки, подвиг київських студентів під Крутами та багато інших. Серед них була й славетна оборона Львова польсько-українським військом від більшовицьких орд в серпні-вересні 1920 р. А що ж Тернопіль, запитаєте ви? А наше місто в цей час було в тилу більшовиків, що наступали та розбудовувало Галицьку соціалістичну радянську республіку. Тобто, в часи, коли ворожі війська рухались на Львів, то Тернопіль завжди був на їх шляху. Так відбувалося тричі протягом 25 років. Детальніше про захоплення міста більшовиками та для чого їм був Львів розповість видання yes-ternopil.com.ua.

Події І світової війни та Тернопіль
Як зазначає видання Погляд, І світова війна торкнулася багатьох країн. Вона розпочалася 1 серпня 1914 р. Ми будемо не розповідати про її причини, привід, а тим більше про перебіг. Про це детально сказано в іншій нашій статті тут. Але звернемо вашу увагу на те, що Тернопіль було захоплено російськими військами вже 23 серпня. Велетенська російська армія, яка значно переважала кількістю солдатів та озброєнням австро-угорську, повільно рухалась через спільний кордон біля Підволочиська, зминаючи все на своєму шляху. Австрійці в районі Тернополя майже не чинили опору. Спочатку вони закріпилися на правому березі Серету (там, де зараз мікрорайон Дружба), а далі знову продовжили відступ аж до Стрия, очікуючи на допомогу Німеччини. А отже, росіяни захопили Тернопіль (на 3 роки), окупували Львів і оточили під Перемишлем велику австрійську армію. Далі бойові дії тут тривали без особливих просувань сторін конфлікту. Протягом 1914-1917 рр. царська Росія виснажила свій запас міцності і «наказала довго жити». Їй на зміну прийшов Тимчасовий уряд, який перебував в очікуванні Установчих зборів, що мали вирішити долю велетенської країни, прийняв рішення продовжувати І світову війну до переможного завершення. Для організації наступу в Тернопіль навіть приїхав військовий міністр О. Керенський. Але це не допомогло, і Росія вийшла з війни. По завершенню окупації російська армія спалила в місті всі будівлі, які могли використати австрійці та німці, і відступила на територію Правобережної України. В цей час Росію в результаті перевороту захопили більшовики. А отже, над світом почала зростати більшовицька загроза.

Галицька соціалістична радянська республіка
Пройшло 3 роки. Більшовицька партія захопила Росію та здійснювала напади на сусідні країни. Наддніпрянська Україна була ними окупована, а тому вони спрямували свій погляд на Польщу, яка підтримувала С. Петлюру та його прагнення звільнити Україну від більшовиків. Також для них важливо було «поширити полум’я революції» на Європу. 15 липня в Тернополі була проголошена Галицька соціалістична радянська республіка. Всі, в тому числі й більшовики, розуміли, що це тимчасове утворення, яке існує для того, щоб засвідчити, що влада робітників та селян дає можливість усім реалізовувати свої демократичні права. Але для населення Галичини стверджувалося, що вона стане окремою «робітничо-селянською» державою. Все ж, для діяльності цієї псевдореспубліки було створено орган влади – Галицький революційний комітет (Галревком). Його очолив комуніст Володимир Затонський. 1 серпня цей уряд прибув в Тернопіль для початку роботи і розташувався в будинку обласного відділення Національного банку України (на вул. Грушевського). Структурні одиниці уряду знайшли кабінети в магістраті, повітовому старостві, готелі «Подільський». Було також створено Галицьку надзвичайну комісію (ГалНК або так звана ГАНКА). Тобто, місцеву НК. Вона розмістилася в будівлі Тернопільського окружного суду.

Діяльність більшовиків в цей період
До роботи в органах влади було задіяно українців, поляків та євреїв як місцевих, так і з Наддніпрянської України. Зокрема, з тернополян, які тут працювали на більшовиків, варто згадати М. Барана, Ф. Конара (Палащука), В. Бриковича, І. Брилінського, Ф. Бея, В. Олійника, М. Капусту, В. Гадзінського, Я. Струхманчука та багатьох інших. В 30-ті роки під час сталінського терору їх було страчено.
Більшовицька влада видала низку декретів, які вказували, що в місті встановлено соціалістичну радянську диктатуру та про відділення церкви від держави та школи. Продукти було заборонено продавати, а дозволялось їх лише здавати в магазини. Ціни встановлювали органи влади, а тому вартість продуктів одразу зросла. Їх стало не вистачати. З’явився чорний ринок. Але Затонського та його оточення це мало турбувало, адже для більшовиків в готелі «Подільський» діяла окрема їдальня, де подавали навіть каву та шоколад.
Більшовики в цей період перебували в Тернополі недовго. Вже 20 вересня 1920 р. поляки почали тиснути на їх підрозділи і Галицька соціалістична радянська республіка припинила своє існування. 21 вересня більшовицькі війська переправились через Збруч. В місто прийшов мир після 6 років війни.

Більшовики в Тернополі в 1939 р.
Наступного разу більшовики прийшли в Тернопіль в 1939 р. Як ви знаєте, Гітлер уклав з Сталіним пакт «Молотова-Ріббентропа». 1 вересня 1939 р. німецькі війська напали на Польщу та розпочали ІІ світову війну. Радянський Союз декілька тижні очікував. Більшовики не хотіли, щоб їх звинуватили в агресії проти польської держави. Лише коли німці захопили Варшаву та почали наближатися до Львова (який мав увійти до складу СРСР), то більшовицьке командування розпочало рішучі дії.
17 вересня радянські війська на всій ділянці польського кордону вторглися на територію суверенної держави. В районі Тернополя діяв 1 кавалерійський корпус і 1 стрілецький корпус. На початку більшовики зав’язали бої з польськими прикордонниками, захопили автомобільний міст через Збруч, і поляки почали відступати перед переважаючими силами радянських військ. В районі Підволочиська було взято в полон 32 польських офіцерів. Запеклі бої були в Гусятині, Скалаті, Теребовлі.
Подолавши прикордонників, радянські війська рухалися по шосе в напрямку Тернополя. Їм траплялися польські частини, які не вчиняли опору. Зокрема, у селах Колодне та Доброводи було захоплено в полон 1200 польських вояків з Центру вишколу зенітної артилерії. Ввечері 17 вересня війська підійшли до Тернополя і ввійшли на околиці. Місто не оборонялося, лиш протягом кількох днів з вікон і дахів будинків стріляли по радянських частинах, які у вуличних боях втратили до 100 чол. Ось так більшовики вдруге захопили місто.
Третє захоплення міста більшовиками
Протягом 2 років Тернопіль знаходився в складі СРСР. В цей час відбулося формування органів влади, здійснювались репресії проти польського та українського населення, відбувались реквізиції майна, підприємств, землі у власників. 1 серпня 1941 р. німецькі війська окупували Тернопіль, а отже, на 3 роки тут було встановлено нацистську владу.
В березні 1944 р. розпочався наступ радянських військ на території Тернопільщини. В перших числах березня вони досягли міста та увірвалися на його околиці. Сил на захоплення не вистачило і тому більшовицькі загони були змушені відступити. Вулички Тернополя були вузькі, це створювало проблеми для проїзду техніки. Також Тернопіль увійшов у перелік 29 міст України, які Гітлер своєю постановою від 4 березня 1944 року відніс до міст-фортець, а тому німецькі військові затято його захищали. Але все ж 25 березня місто було взято більшовиками в кільце. 15 квітня Тернопіль став радянським, а це означало, що місто майже на 50 років перетворилося на осередок більшовизму в регіоні.