У цих же роках минулого століття про себе гучно заявила журналістка, політична та громадська діячка та просто небайдужа жінка – Блянка Баран. Її діяльність охопила як рідну Галичину, так і Тернопілля, і вона навіть підкорила міжнародну спільноту. А все заради однієї цілі – дати жінкам голос, який буде вільно і дзвінко звучати, куди б вони не пішли. Блянка не вела боротьбу заради боротьби, вона діяла та давала таку можливість іншим, пише сайт yes-ternopil.com.ua. Активістка об’єднувала навколо себе жінок та сама радо приставала до жіночих організацій та ініціатив. І її діяльність не була марною, адже протягом всього життя вона допомагала тим, кому це було потрібно, висловлювала думки, які повинні були прозвучати, та привертала увагу впливових організацій до проблем українського населення. На жаль, про жінку та її діяльність ми знаємо набагато менше ніж вона насправді зробила. Саме тому потрібно виправити цю помилку.
Про активістку
Розпочала свій шлях Блянка Баран у рідній Галичині. Народилась вона у 1896 році в Золочеві, де і почала проявляти інтерес до громадських проблем та шукала шляхи їх розв’язання, заглибившись в науку. Тоді її знали під дівочим прізвищем – Гаврисевич. Ну а вже вступивши до Львівського університету, Блянка почала втілювати всі свої ідеї повною мірою. Вона була завсідницею студентських організацій, боролася за права жінок та не боялася бути поміченою на численних демонстраціях. А в університеті жінка вивчала філософію та історію. Студентка все більше брала участь у політичному та громадському житті Галичини. Так, у 1916 році вона змогла долучитись до Української Національної Ради та спільно з іншими членами розв’язувала проблему незалежності українського народу. Потім вона стала членкинею Державної ради ЗУНР. До речі, її учасником також був і Степан Баран, з яким Блянка у 1918 році одружилась. До її заслуг слід віднести чимало жіночих об’єднань, які знаходили відклик у різних куточках українських земель та закордоном. Вона вела за собою людей та своїм прикладом доводила, що те, що вона говорить, – це не пусті балачки.
Якщо свою дієвість Блянка доводила через вплив її організацій на суспільні процеси та надання реальної допомоги тим, хто цього потребує, то зібрати навколо себе коло однодумців їй допомагала ще одна здібність. Жінка займалась журналістикою і це своє вміння використовувала для просвітництва та залучення жінок до спільної діяльності. Блянка Баран працювала у команді часопису “Діло”, “Громадський голос” та “Жіноча Доля”, де і друкувала свої статті. Вона писала про права жінок, важливу роль жінки у житті українського суспільства, політичні процеси та громадські ініціативи. Цим журналістка здобула ще більше прихильників, адже люди захоплювались її думками та переймалися темами статей так само як і їх авторка.
Де б Блянка не була, вона всюди знаходила можливість діяти. А життя поводило її по багатьох містах, адже неможливо було так вперто відстоювати соціальну справедливість і не нажити ворогів. Так, жінка деякий час жила в Кам’янець-Подільському, залишила свій слід в історії Тернопільського краю, побувала у Відні, а завершила своє життя в Німеччині. Проте за весь час вона встигла зробити чимало, щоб вписати своє ім’я в історію боротьби українських жінок за свої права.
Блянка Баран і жіночі організації
Якщо спершу Блянка Баран проявляла лише зацікавлення в громадських ініціативах, діяльності політичних партій та жіночій боротьбі, то згодом вона стала рушійною силою багатьох жіночих організацій.
Першою жіночою організацією, до створення якої долучилась Блянка, була “Союз українок”. Хоч її осередок і був у Львові, проте вимушено переїхавши в Кам’янець-Подільський, активістка ініціювала залучення до цієї організації жінок зі всієї України. І у серпні 1919 року українські жінки відчули єдність у своїй боротьбі. Організація мала свій статут, впливала на важливі громадські процеси та висловлювала свою думку щодо всього, що хвилювало суспільство.
Ще одним починанням Блянки Баран став “Комітет галицьких українок”, який був заснований того ж року що і попередня організація. Жінки цього об’єднання допомагали біженцям, організовували медичну допомогу та евакуацію галичан, які шукали прихистку під час виру Української революції.
Ну а найбільшим закордонним проєктом Блянки стала українська секція Міжнародної Жіночої Ліги Миру і Свободи. Це було великим поштовхом до міжнародної промоції українського питання. Жінка виступала зі зверненнями та доповідями про боротьбу українських жінок та діяльність жіночих організацій, виборювала право українців на власну землю та відстоювала свободи свого народу.
Діяльність на Тернопільщині
У 1922 році доля звела Блянку Баран з Тернополем. Саме тоді жінка переїхала у файне місто разом зі своїм чоловіком Степаном. Це було видатне подружжя, яке пліч-о-пліч займалось політичною, просвітницькою, громадською діяльністю. За 10 років свого перебування на Тернопільщині Блянка та Степан встигли залишити свій слід в історії міста. А займалась активістка тим, що найкраще вміла.
Одна віха її діяльності в Тернополі була пов’язана з журналістикою. Переїхавши, жінка продовжила доносити до людей свої ідеї та погляди. Так, тернополяни мали змогу читати її друковані праці та наживо слухати журналістку. Блянка подорожувала містечками та селами Тернопільщини з метою донесення до людей нових ідей. Вона розповідала жінкам про їхні права та можливості, закликала до політичної та громадської активності, демонструвала альтернативний шлях української жінки.
Жінка б не була собою, якби і в Тернополі не взялась об’єднувати навколо себе однодумців. У 1926 році Блянка Баран організувала у місті жіноче віче, де зібрала чимало жінок зі всієї України. Організоване віче мало неабиякий резонанс. На нього прибуло близько 300 жінок зі своїми радикальними поглядами, думками та планами. І все це в Тернополі, який тоді сколихнувся від всього, що відбувалось. Учасниці дискутували щодо політичних процесів, їх цікавила доля українського народу та здобутки жінок по всьому світу. Вони висловлювались чітко та безкомпромісно.
Блянка не лише створила місце для вільного висловлення думок, але й винесла Тернопіль, його жінок та потреби жителів на міжнародний рівень. Так, на віче до міста прибула Олена Левчанівська, яка була членкинею Сенату другої Речі Посполитої. Блянка Баран привернула увагу до проблем містян і Мері Шіпшенкс. Жінка побувала у містах і селах Тернопільщини, а потім заступилась за українців на міжнародному рівні. Це була важлива підтримка та увага, адже саме тоді польська влада проводила політику пацифікації на українських землях.
Хоч активістка і сколихнула Тернопіль, проте мусила поплатитись за даровану свободу. Жінку пильнували спецслужби, в її помешканні регулярно проводились обшуки, зрештою, її не раз заарештовували. У 1939 році шляхи Блянки Баран та тернополян розійшлись, але за більш ніж 10 років жінка встигла повпливати на життя в регіоні.
Жінки підтримують жінок
Навіть крізь століття знайдуться ті, хто буде досліджувати правду про видатних людей, їхні здобутки та реальний вклад в історію держави та маленького краю. Тернопільщині пощастило дізнатись про діяльність Блянки Баран, власну історію та боротьбу небайдужих жінок. А набуло це розголосу завдяки ще одній жінці – тернопільській краєзнавиці Лілії Берник. Саме вона взялась виборювати право жінок, які діяли в минулому, бути відомими зараз. Жінка з захопленням вивчає архівні матеріали та по частинках збирає дані. Вона виступає з лекціями та відгукується на телевізійні проєкти. Так, вона представила свої дослідження в документальному серіалі “Мандрівка довоєнним Тернополем” та провела чимало лекцій, на яких знайомила тернополян з відомими діячками міста. Лілія є справжньою шанувальницею своєї роботи, адже досліджує правду та розвінчує сталі історичні образи жіноцтва. Вона щоразу ніби переживає історію кожної своєї героїні і все недарма. Усі її проєкти є надзвичайно цікавими та варті уваги. І що це, як не продовження справи Блянки Баран?
