Четвер, 30 Червня, 2022

“Не прийде додому уже з того бою”: тернополянин Микола Курик, що брав участь у звільнені Київщини

Дев’ятнадцятирічний боєць із Тернополя Микола Курик із початком повномасштабної  війни вступив добровольцем у лави ЗСУ боронити рідну землю. Хлопець із позивним “Калаш” загинув 31 березня під час виконання спецзавдання неподалік Києва. Більш детально про героя у нашому матеріалі на сайті yes-ternopil.com.ua.

Що відомо про бійця Миколу Курика?

Микола Курик був уродженцем Тернополя, хлопцю у 2022 році виповнилося лише 19 років. Початкову та середню освіту здобув місцевій загальноосвітній школі в селі Стовп’яги, а у Львові закінчив ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, один із найвідоміших військових навчальних закладів України, повідомляє Вікіпедія. 

Вибрав кар’єру військового хлопець не випадково. Ще з дитинства Микола мріяв про це, тому одразу проблем із вибором ВИШу не виникло, після 9 класу майбутній захисник одразу подався до Львова. Проте, змалечку хлопець хворів на алергічну астму, яка загрожувала його подальшій кар’єрі і через те, шлях до мрії був частково закритий. Та батьки не хотіли перешкоджати хлопцю й підтримували його як могли у починаннях. 

Як дев’ятнадцятирічний Микола Курик брав участь у воєнних діях під Києвом?

Коли на територію України вторглася російська орда, Микола не міг залишатися осторонь та пішов добровольцем боронити рідну землю від окупантів. Боєць служив у добровольчому батальйоні спецпідрозділі “Сонечко УПА”. Це спеціальний підрозділ із Тернополя, що наразі перебуває на передовій. Серед побратимів Микола був відомий під псевдонімом “Калаш”. 

Незважаючи на свій ще досить юний вік, усього 19 років, хлопець воював на рівні із вже досвідченими воїнами під Києвом. Він був веселим та безстрашним, а будь-якої складності завдання завжди виконував на відмінно. За два тижні перебування на війні юнак із рядового солдата став справжнісіньким командиром окремої групи. Робота для Героя та якість її виконання була на першому місці, він завжди був відповідальним і це проявлялося не тільки у військовій справі. Мамі писав, що повернеться додому тоді, коли війна закінчиться.

Загинув Микола Курик 31 березня 2022 року, під час боїв неподалік столиці України, під час виконання чергового завдання, про це повідомили на сторінці спецпідрозділу Сонечко УПА. Тоді хлопець працював розвідником. Востаннє до мами зателефонував 29 березня та попередив про те, що не телефонуватиме найближчим часом й прохав не переживати, адже буде на вилазці. Про те, що боєць загинув батьків сповістили згодом. 

Прощання із 19-річним Героєм України відбулося в рідному місті хлопця Тернополі о 9.00 год у Домі печалі. Там священик відправив панахиду. А об 13.00 під супровід “Оркестра Волі” бійця в останню путь було супроводжено на Микулинецьке кладовище, де Миколу поховали на Алеї Героїв. 

Попрощатися з хлопцем прийшло чимало рідних, знайомих та побратимів. Серед побратимів був боєць з позивним “Морпіх” та заступник командира диверсійно-розвідувальної групи добровольчого батальйону з позивним “Сірий”, який чудово знав “Калаша” , а за два тижні Микола став йому як син. 

Посмертно Герой був нагороджений орденом “Лицарський хрест добровольця” та головною відзнакою управління розвідки “За бойові заслуги”. Нагороди були вручені батькам хлопця від Міністерства оборони України на кладовищі.

На своїй сторінці у Facebook Софія Рондяк-Курик, мама Героя України Миколи, опублікувала вірш, який присвятила сину:
Він йшов на війну, мій син найдорожчий.
Упевнений, світлий, такий вже дорослий.
І я проводжала, і серце зжималось
Воно відчувало, воно відчувало.
В бою тім пекельнім і несамовитім,
Загинув мій син, найдорожчий у світі.
Загинув немає його вже зі мною