П’ятниця, 20 Травня, 2022

 Методи знищення радянською/російською владою загонів УПА на території Тернопільської області

Ганебний напад російської армії на Україну 24 лютого 2022 р. не був першим за всю історію відносин двох народів. Варто згадати знищення Києва Андрієм Боголюбським в 1169 р., російсько-українську війну 1657-1659 рр., коли Іван Виговський розбив «москалів» в Конотопській битві, знищення Батурина військами Петра І в 1709 р. (Північна війна), агресію більшовиків проти УНР більшовиків в січні-лютому 1918 р. і загалом нищення українського народу, який був страждав, кровоточив, але не здавався.

Напавши на Польщу 17 вересня 1939 р. в результаті реалізації пакту Молотова-Ріббентропа СРСР захопив Західну Україну, в тому числі і Тернопільщину. До початку ІІ-світової війни і після її завершення на цій території були здійсненні репресії з метою знищити український національний рух. Детальніше про це розповість видання…

Радянський режим використовував різні способи знищення УПА. Розповімо вам про деякі з них на сайті yes-ternopil.

СМЕРШ і робота міліції

Міліція УРСР в 1946 р. повідомила, що відбувається проникнення в органи МВД агентів ОУН. Так, радянський СМЕРШ (розшифровується, як смерть німецьким шпигунам) в березні цього року арештував групу міліціонерів Бережанського РВ МВД. Було виявлено, що чоловіки проводили шпигунську роботу і постачали українських військових зброєю та боєприпасами. Також органи держбезпеки звернули увагу, що не всі міліціонери якісно виконували свою роботу. Були випадки, коли останні займалися фальшуванням і фабрикуванням слідчих справи на осіб, які не мали відношення до ОУН. При допитах арештованих вони застосовували методи фізичного впливу.

Методи роботи НКВС і МДБ (Міністерство державної безпеки)

В березні 1945 р. біля сіл Конюхи, Бишки, Вибудів і Ценів Козівського району мав відбутися міжкрайовий з’їзд ОУН. А тому в Козівському, Бережанському та Підгаєцькому районах органи держбезпеки СРСР організували операцію, щоб заарештувати керівників руху опору. Тут було задіяно 2 батальйони НКВС. Серед затриманих оунівців було відібрано 60-70 осіб, які мали прикидатись представниками націоналістичного підпілля на території області. Різними способами до складу цієї групи залучили українців Люлюка Петра, Меліша Йосифа, Бітковського Романа, Юзорзя Григорія та росіянина Воробйова Миколу.

Всі вони були в складі ОУН, але здалися чи втекли і ухилялися від боротьби за незалежність України. На початку роботи Юзорзь Григорій видав медпункт, де чекісти вилучили велику аптеку, 2 вози ліків та санітара Михайла Адрюсенко. Люлюк Петро видав господарника села Конюхи та 30 повстанців, які ховалися в криївках. Мелиш видав склад із зброєю та патронами: 2 кулемети, 2 автомати, ракети та гранати. Тобто кожен намагався вислужитись перед новими господарями.

Діяльність НКВС в селі Глинна

В селі Глинна було також заарештовано повстанця Дмитра Дідика. Після кількох годин розмов з ним він також вирішив співпрацювати з НКВС і наступного ранку видав 33 повстанці (разом із зброєю). Дідик радив радянських чекістам кого з з затриманих можна долучити до співпраці з органами безпеки СРСР. Зокрема, він радив брати «мельниківців» (прихильники Андрія Мельника), бо вони ніколи не будуть співпрацювати з бандерівцями (прихильниками Степана Бандери). Два угруповування тривалий час суперничали і цим наносили шкоду боротьбі проти СРСР.

На початку керівництво фальшивої групи ОУН боялося відпускати зібраних бійців на бойові завдання. А тому запропонували усім написати листи своїм рідним, щоб, ті із зброєю в руках приходили в місце знаходження групи. За тиждень прийшло 74 особи. Один з них Городецький Петро виддав 9 криївок з хлібом (14 тонн хліба, кулемети, гвинтівки, патрони, німецька форма) та криївку з повстанцями. Всі криївки були знищені, а повстанці вбиті. Один з «нквдистів» – Ростислав Кульчицький був поранений (одна нога коротша іншої). А тому його відправили на роботу в паспортний стіл Тернополя.

Після цієї операції стало відомо, що повстанці б’ють повстанців, а тому НКВС було змушене перевести групу в Підгаєцький район. Була інформація, що в селі Сюлко (можливо це сучасне село Заставче) мають приїхати керівники місцевого повстанського руху. НКВСівці прикинулись своїми і змогли заарештувати керівництво повстанців, а потім вбили їх, коли вони спробували втекти. Частина їх супроводу не чув звуків боротьби і був пов’язаний. Інша частина не захотіла виходити з схрону і була знищена димом. Загалом за 10 днів було вбито 59-70 повстанців, забрано багато зброї.

Робота в Монастириському районі

Ось як відбувалась операція в селі Комарівка Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Радянські органи держбезпеки прикинувшись повстанцями прийшли в село і звинуватили голову села в тому, що він допомагає радянській владі. Останній все відкидав. Його побили і відпустили. А наступного дня. Інші чекісти прийшли сюди ж вже як радянська влада і цей же чиновник розповів все, що знав про повстанців. 17 з них було ліквідовано, 11 взято в полон. Керівник втонув.  

В цей час повстанці дізналися, що органи держбезпеки створили спеціальні групи, які вдають з себе УПА. А тому ввели систему паролів. Хто його не знав – мав бути знищений. Тому НКВСівці вирішили прикинутися органами служби безпеки УПА, типу саме вони мали перевіряти і встановлювати паролі, давати вказівки.

А тому вони під виглядом Служби безпеки УПА почали викрадати з сіл людей, які критично ставилися до радянської влади і звинувачувати їх в роботі на СРСР. Так було захоплено голову села Ольхівці і звинуватити в роботі на НКВС. Він сказав, що це не так і розповів, що знає багатьох представників повстанського руху, назвав яка в них є зброя, де знаходиться схрон з керівником району – кличка «Явір».

Останнього арештували і допитали за цією ж методикою. Повстанець розповів про свою діяльність, де і в яких схронах сидять його люди. Було затримано кількох повстанців і ще 9 вбито. Дружина «Явіра» – розвідниця «Тамара», щоб не потрапити в руки ворога кинулася в криницю і загинула.

«Наталка»

Далі розпочалась робота в Бережанському районі. Там була затримана зв’язкова «Наталка». Остання втікаючи перед тим з КПЗ вбила з пістолета міліціонера. На допитах вона відмовилась говорити і тому було вирішено її використати по іншому. Їй дали зброю і створили можливість втекти. А потім інша група НКВСівців її арештувала прикинувшись повстанцями і звинувативши «Наталку» в роботі на радянську владу. Жінка опиралась і розповіла, що знає схрон в селі Августівка, де є багато повстанців. НКВС прийшли в село і в будинку Когута Петра знайшли схрон.

Один з повстанців вчинив самогубство. Вдалося знайти бібліотеку, друковану машинку, зброю. А інший взятий в полон повстанець «Чад» розповів, що в селі Рай знаходиться його керівник, а також вказав місця 3-х схронів. Керівника не було на місці, але вдалося вбити 1 повстанця, а ще одного взяти в полон. Також повстанець видав місце, біля села Лісники, де часто збираються командири УПА. Місце було оточено і НКВС вбили вбито командувача південної групи УПА «ГОРДІЄНКО» та командувача північної групи УПА «ДОВБНЯ», затримано старого їх охорони «Чабана».

Продукти харчування для повсталих

Інший спосіб знищення повстанського руху було придумано такий. В кожному розташованому далеко від шосейної дороги, повстанці залишали  т.зв. організаційну худобу, свині, корови, яких вони взяли при знищенні агентів НКВС», про існування в селах такої худоби знає кожна сільрада. Така ж ситуація з хлібом. Повстанці віддавали мельникам молоти хліб і мельник знав, що це організаційний хліб. А отже, НКВС під виглядом повстанців могли заходити в села і отримувати інформацію про кількість організаційної худоби, хліба і це забирати, отримувати знання про повстанців.

Отже, такими методами протягом кількох років тривала боротьба про УПА.