Зборівська битва є однією з головних битв під проводом Богдана Хмельницького українського війська проти польського. Вона, як і Збаразька облога, є частиною військової кампанії Національно-визвольної боротьби 1649 року, а її результат – укладання Зборівського договору заклав підґрунтя становлення української козацької держави. Далі на yes-ternopil.
Передумови битви
Порушивши перемир’я у 1648 році, польське військо рушило на початку наступного року в Україну. Планувався напад на українсько-козацькі війська з тилу та фронту. Польський король вдався до хитрості та наказав воякам рухатися через Білорусь, щоб захопити Київ. Хмельницький також готувався до війни, він передчував, що вона неминуча, і коли-небудь поляки спробують повернути собі втрачене та розв’яжуть війну.
Козаки вступили у низку боїв з військом Речі Посполитої. Головною битвою стала облога Збаразького замку 1649 року. Перебіг цих подій наш журналіст детально висвітлив в окремій статті. Зборівська битва стала наче продовженням Збаразької. Коли Богдан Хмельницький дізнався про те, що на підмогу обложеному Збаражу вирушило 30-тисячне польське військо на чолі з польським королем Яном-Казимиром ІІ, вирішив власними силами виступити їм назустріч.
Перебіг основних події
13 серпня 1649 року польський король з військом зупинився на правому березі Стрипи, неподалік Зборова. Як відомо, місто знаходиться на лівому березі цієї річки. Місцевість ускладнювала здійснення будь-яких військових маневрів через заболоченість. Про це знав і це хотів використати у своїй тактиці верховний полководець. Ян Казимир ІІ про такі “тонкощі” не здогадувався. Щоб перейти річку, польська сторона розпочинає спорудження переправи. Два мости були готові 5(15) серпня. Розвідка докладала гетьману про все, що відбувалося в польській стороні та їх дії. Він отримував важливу інформацію того ж дня. Богдан Хмельницький чекав слушної миті, щоб атакувати поляків. Та насправді, король не був готовий до бою. Все трапилося у ніч з 13 на 14 серпня.
Гетьман Війська Запорозького рушив із 10-ма полками і 30-тисячною кримсько-татарською кіннотою до Зборова. Його маршрут простягався через Збараж, Тернопіль і село Озерна. Спереду війська йшов добре озброєний вогнепальною зброєю козацький загін, а за ним – головні сили Хмельницького. Їх склад – близько 50 тисяч. 15 серпня з Тернополя до Зборова рушили основна армія. Передовий загін просувався вже в районі Озерної. Добравшись до Зборова, він очікував сигналу керівництва, дозвіл на атаку.
Сигналом для татарської кінноти були церковні дзвони. Вони слугували початком битви. Татарське військо зайняло позиції з правого берега Стрипи. Саме в цій зоні вони скерували свій основний удар. Вже тоді вдалося досягти деморалізацію війська, що ще не встигло переправитися на лівий берег. Його було вщент розбито. Умови для повного розгрому поляків Богданом Хмельницьким стали сприятливими як ніколи.
Наступного дня, гетьман вже запланував здійснити бій між козацькими полками і татарської кінноти та польськими військами. У той час король разом із 4000 вояків та німецькими найманцями переправилися через Стрипу й розпочали будувати табір. Саме місце виявилося дуже вдалим.
Річка загородила короля та його військо з 3 сторін. Мости з’єднували табір із старовинними оборонними спорудами міста. Тут варто і зазначити те, що Зборів тоді було оточене ровом, оборонними огорожами й валами. Це значно ускладнювало його штурм. Козаки обстріляли табір з гармат. Розпочалася паніка. Табором навіть ширилися чутки про те, що сам король вже давно втік. Становище польського війська ставало дедалі несприятливим і це було “на руку” козакам.
Зранку 6 (16) серпня українсько-козацька армія атакувала табір у північній частині та вдерлася до Зборова. Оборона поляків була посилена валами, які звели лише за одну ніч. Це значно ускладнило атаку. Попри те, що козаки таки зуміли прорватися в польський табір, остаточно закріпитися там їм не вдалося. Активної участі в штурмі не брали татари. Ймовірніше, вони були готові вступити в перемовини з польським королем, і тому не брали такої участі в битві.
Якщо проаналізувати, то укладення мирного договору на умовах вигідні татарам, були б набагато перспективнішими за повний розгром польського короля. Надії на перемогу Яна Казимира ІІ не було, тому він розпочав перемовини з ханом. Іслам Гірей, зі свого боку, не хотів перемоги Хмельницького та його зміцнення.
Укладення Зборівського договору
Вже в другій половині дня українському і татарському війську наказали припинити бій та сісти за стіл перемовин. У переговорах брали участь не лише польський король і гетьман Війська Запорозького, але й кримський хан. Результатом стало укладення Зборівського договору 17 серпня 1649 року. Після цієї угоди Ян Казимир ІІ пообіцяв союзникам Хмельницького виплатити упоминки (податок грішми, хутрами, коштовностями тощо) та дозволив брати в ясир на українських землях.
Богдан Хмельницький не мав стільки сил, щоб протистояти проти всіх цих військ. Тому під тиском Іслам Гірея розпочав переговори та уклав із Польщею Зборівський договір, але це стало нетривалим компромісом. Угода не задовольнила повністю ані українську, ані польські сторони. А кримський хан у цьому всьому виступав дволиким союзником, який насправді усвідомлював усі наслідки і подальший розвиток подій. Хоча офіційно він виступав союзником Богдана Хмельницького. Та повернемося до договору.
За його умовами польський король вперше визнавав самоврядність Війська Запорозького та Гетьманщини, але в межах 3 воєводств: Київського, Брацлавського та Чернігівського, і те, що в межах цих земель влада належить гетьману. Реєстр Війська Запорозького обмежили до 40 000 тисяч, а всі ті, хто не потрапив у реєстр, повинен був повернутися до своїх панів. На території, підконтрольній козакам, не повинні були знаходитися польські війська та євреї. З головного, ще те, що відновлювалася у своїх правах православна Київська митрополія.
Однак митрополит і 2 єпископи повинні були увійти до складу сейму Речі Посполитої. Амністію отримували всі учасники Хмельниччини. Це як православна, так і католицька шляхта, що воювала на стороні козацького війська. Проте це не всі умови договору. Після його укладання, обидві сторони розпочали підготовку до наступного, неминучого етапу війни.
Результати кампанії
Політичні засади цієї кампанії та її результати ще пересвідчили про бажання українців до створення незалежної держави. А ще те, що союз із Кримським ханством є ненадійним. Проте чомусь найчастіше саме Крим виступав у якості союзника Хмельницького, що призводило до катастрофічних наслідків. Зборівський договір був чинним до 1651 року. Тоді ж розпочався новий етап українсько-польської війни.
Ця угода вперше, після втрати української державності у ХІІІ та падіння Галицько-Волинського князівства у XIV відновила Українську державу як козацьку республіку. Вона повністю змінила характер Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Повстання проти польського гніту переросло у справжню війну між двома державами, що тривала з 1648 по 1657 роки. Деякі основні події та її битви розгорталися тут, в межах Тернопільщини, як от, наприклад Збаразька та Зборівська битви.