Україна знову у своїй історії переживає повномасштабну війну. Тернопіль перебуває в тилу та намагається надавати необхідну допомогу евакуйованим жителям інших регіонів. Однак, не настільки добре складалася доля міста під час Другої світової війни.
Щороку 15 квітня Тернопіль відзначає річницю визволення від німецьких загарбників. Окупація принесла численні жертви серед містян та практично повністю знищення Тернополя. Повідомляє «Yes-Ternopil».
Початок німецької окупації
Німецькі війська увійшли до Тернополя 2 липня 1941 року. Саме з цього часу розпочалася окупація міста. Протягом червня та початку липня фашистам вдалося повністю окупувати всю територію Тернопільської області.
Як згадують очевидці, місто в 1941 році практично не постраждало від боїв. Лише в передмісті Тернополя були знищені декілька танків.
Однак, в історичних документах збереглася інформація про жахливу подію. До того як німецькі війська увійшли в місто, були розстріляні сотні в’язнів. Мова йде приблизно про тисячу ув’язнених. Їх вбила Червона армія під час відступу з Тернополя. Історія набула великого розголосу. Поховали вбитих на Микулинецькому кладовищі.
На час німецької окупації Тернопіль перебував у складі дистрикту Галичина. З приходом нової влади розпочалися репресії проти єврейського населення. Людей вбивали та катували, також містян ешелонами вивозили в Німеччину. Всього за період окупації з Тернопільщини вивезли близько 40 тисяч людей.
4 липня 1941 року німці влаштували погром в Тернополі, під час якого загинули 5 тисяч євреїв. Вкінці серпня тисячі євреїв зібрали на площі Січинського. Частину присутніх відправили в трудові табори.
Декілька тисяч людей закрили в залізничних вагонах, до яких були прикріплені машини з євреями з інших міст – Струсова, Збаража. Єврейське населення Тернополя відправили в табір смерті Белжець. Багато людей намагалися вистрибнути з вагонів, проте були розстріляні при спробі втечі.
Розстріли євреїв на Тернопільщині не припинялися. В березні 1942 року німці вбили тисячу представників єврейської общини. В серпні цього ж року в Тернополі були розстріляні ще чотири тисячі євреїв.
Звільнення Тернополя Червоною армією
Червона армія підійшла до Тернополя на початку березня 1944 року. Наступальну операцію проводили війська першого українського фронту. Перші наступальні дії радянської армії були досить невдалими: війська намагалися зайти в Тернопіль з північної сторони. Хоча для німецьких окупантів це і стало несподіванкою, однак вони змогли дати відсіч.
Проблеми виникли через відсутність злагодженої роботи між підрозділами, малу кількість піхоти та пального. Вже 9 березня Червона армія змушена була відступити з Тернополя.
Загалом битву за звільнення міста називають однією з найкривавіших в історії Другої світової війни, адже Гітлер відніс Тернопіль до списку міст-фортець. Тому, на оборону міста були кинуті всі сили. Після відступу Червоної армії німецька війська швидко почали відновлювати сили та отримали підкріплення.
Чому Тернопіль був важливий для німецької армії
Тернопіль мав велике стратегічне значення для обох воюючих сторін, адже тут проходили комунікації та залізничний шлях. Через місто часто йшли ешелони з озброєнням та солдатами. Гітлер називав Тернопіль “воротами до Рейху”.
Протягом березня 1944 року в місті тривали бої, кожна зі сторін періодично здобувала перевагу. Однак, зіткнення радянської та німецької армії були надзвичайно криваві.
Вкінці березня до червоноармійців надійшло підкріплення, в тому числі танки та озброєння. Це дало змогу давати відсіч окупантам. Вкінці кінців радянській армії вдалося взяти в кільце німецьких військових. Всього в оточенні в Тернополі опинилися понад 4 тисячі окупантів. На допомогу їм військове командування вислало танкову групу, проте вона не змогла пробитися до міста.
За допомогою штурмових груп радянська армія поступово звільняла будинок за будинком. Вирішальним моментом у битві став авіаційний наліт на міську ратушу, де в той час перебував німецький військовий комендант.
11 квітня 1944 року в місто увійшов самохідний артилерійський полк, що мав на своєму озброєнні найновішу розробку – артилерійську установку СУ-152. Після руйнування ратуші німецькі війська здалися. В Тернополі вперше була відпрацьована робота озброєння в умовах вуличних боїв. 15 квітня 1944 року Тернопіль вдалося повністю очистити від німецьких загарбників.
Варто додати, що під час звільнення міста його нещадно бомбили. Втрати серед мирного населення і досі достовірно невідомі. До моменту контрнаступу радянської армії частина населення виїхала з Тернополя. Ті, хто залишився, переховувалися у підвалах, що й врятувало людям життя. Однак, в місті практично знищили майже всі будівлі.
В історичних документах збереглася інформація, що за час війни в Тернополі знищили меблеву фабрику, м’ясокомбінат, тютюнову фабрику, млин та іншу інфраструктуру.
Визволення Тернополя від німецьких загарбників мало високу ціну, оскільки місто вщент зруйнували. Єдиним вцілілим кусочком колись красивого історичного міста залишалася частина центру Тернополя. Спочатку радянська влада не планувала відбудовувати місто, однак враховуючи його розташування – вузлову станцію та пряме сполучення зі Львовом, в Тернополі розпочалося відновлення інфраструктури. Однак, будівельні роботи проводили на радянський маневр.
Невідомі факти про бої за визволення Тернополя
Багато науковців допускають думку, що визволення міста від німецьких загарбників недооцінене в контексті світової та радянської історії. За словами історика з Тернополя Олександра Семеніва, якби радянська армія не визволила місто, не було б і перемоги на 9 травня.
Так, армія Радянського Союзу наступала на Тернопіль двома полками. Лише в одному полку втрати становили пів сотні людей. Височину в сучасному Східному районі Червона армія штурмувала два десятки разів, що коштувало життя тисячам солдатів.
Саме в Тернополі обидві сторони відпрацьовували новітні види озброєння та нові методи боротьби. Як німецька, так і радянська армія вчилися штурмувати місто з капітальними спорудами та вузькими вулицями.
Зокрема, Червона армія під час боїв за Тернопіль вперше застосувала самохідні гаубиці САУ-152, які мали на озброєнні потужні гармати. Лише один постріл з гаубиці міг перетворити будинок на купу брухту. Радянська армія використала в Тернополі всі види артилерії, що мала на своєму озброєнні. На щастя, жодній зброї так і не вдалося пробити стіни тернопільських підвалів, де переховувалися місцеві жителі.
Репресії радянської влади
Після звільнення Тернополя від німецьких загарбників в місто прийшла радянська влада, однак це не принесло полегшення тернополянам. Містом прокотилася хвиля репресій проти тих, хто опирався новій владі.
Фактично Тернопіль опинився у другій окупації – під владою більшовицької радянської армії.
З усієї кількості німецьких солдатів залишилися живими лише пів сотні. Точні втрати радянської армії в боротьбі за Тернопіль точно невідомі, однак за різними джерелами не менше 10 тисяч українців віддали свої життя за визволення міста від окупації.
Переважна більшість загиблих в боях за Тернопіль зі сторони радянської армії були вихідцями з Житомирської, Сумської, Хмельницької та Київської областей.