Події І світової війни мали значний вплив на життя та діяльність населення Тернополя. Також в цей період, а саме в 1917 р., наше місто удостоїли своїми візитами визначні діячі того часу: австрійський імператор Карл І, німецький імператор Вільгельм, російський військовий міністр Олександр Керенський. Детальніше про останнього та про причини його приїзду до Тернополя розповість видання yes-ternopil.com.ua.
І світова війна: привід та причини
Як зазначає видання spogadproternopil перша світова війна стала страшним випробуванням для людства. Вона почалася 1 серпня 1914 р. Їй передував напад сербського радикала Гаврила Принципа на спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину 28 червня 1914 р. Вбивство майбутнього імператора стала приводом того, чого всі давно очікували, але постійно відкладали – воєнних дій між великими світовими державами: Росією, Британією та Францією з одного боку (ця група країн називала себе Антантою, що означає Сердечна угода) та Німеччиною, Австро-Угорщиною та Болгарією і Туреччиною з іншого (об’єднання цих держав називалося Троїстий, пізніше Четвертний, союз). Причини війни такі:
- Нерівномірний розвиток європейських країн, тож одні країни бажали досягти того, що мали інші (зокрема Велика Британія і Французька республіка мали більше колоній, ніж Німеччина, а тому остання прагнула більше «місця під сонцем»).
- Не існувало дієвого способу уникнення війни за допомогою дипломатії.
- Нарощування озброєнь в усіх країнах Європи і загалом так звані військово-морські перегони між Німеччиною та Великою Британією.
- Вищезазначені держави мали плани на ведення війни.
- Відбулось створення військових блоків, а отже, це означало, що якщо б один з членів блоку був проти війни, то в умовах підписання взаємних договорів, йому б довелось все одно розпочати військові дії.
- На початку ХХ ст. світ був розподілений між державами, але якщо Британія, Росія, Франція отримала великі території, то Німеччина не так багато. Саме тому остання прагнула війни.
- Розвиток націоналізму в світі сприяв виникненню торговельних бар’єрів між різними країнами. Вони з’явилися, щоб захищати своїх виробників, але також сповільнювали та шкодили торгівлі, а отже, взаємовідносинам між державами.
- Значного розвитку набуло етнічне й політичне протистояння (німці проти французів та британців, росіяни проти австрійців).
Тернопіль та війна
23 серпня 1914 р. Тернопіль було захоплено переважаючими силами росіян. Після цього почалася трирічна окупація міста, яка характеризувалася придушенням національного життя українців, євреїв та поляків, грабунками, реквізиціями, виселенням, арештами, а в останні дні липня 1917 р. воно взагалі було спалене.
Протягом цих трьох років російські війська не змогли захопити всю територію Галичини, а в результаті Лютневої революції 1917 р. армія взагалі втратила бажання боротися далі. А тому для підняття бойового духу і підтримки бажання воювати далі в Україну приїхав військовий міністр Тимчасового уряду (царя скинули і до влади прийшли російські ліберали та соціалісти). Відвідав він і Тернопіль.
Олександр Керенський та плани продовження війни
Олександр Керенський народився в 1881 р. в Симбірську (тепер Ульяновськ). Тобто він був з того ж міста, що й Ленін. Навіть більше, його батько був близько знайомий з батьками Володимира Ульянова. Батьки двох політичних діячів Росії дружили в свій час. Олександр Керенський вищу освіту здобув в Санкт-Петербурзі. Далі працював юристом, займався політичною діяльністю. Після Лютневої революції був обраний міністром юстиції, військовим та морським міністром. Також йому доводилось бути й прем’єр-міністром.
Зважаючи на довоєнні домовленості між урядами Франції, Великобританії та Росії, він вирішив їх дотримуватися, а отже, після відречення царя від влади, Росія продовжувала тримати фронт проти Німеччини та Австро-Угорщини. Франція та Англія готували наступ на Заході Європи, а тому від росіян вимагалося відтягнути на себе частину німецьких сил. Було вирішено розпочати наступ і в Україні. Але армія була на межі розпаду. Солдати не хотіли воювати за незрозумілі цілі та відмовлялися виконувати накази командирів, а новій владі потрібна була міжнародна підтримка для фіксації своєї легітимності. Саме з цією метою на фронт прибув Олександр Керенський.
Початок поїздки в Україну
25 травня Олександр Керенський разом з французьким міністром озброєнь Альбертом Тома та есером Борисом Савінковим приїхали до Кам’янця-Подільського (Хмельницька область), де в цей час перебував штаб Південно-Західного фронту. В цьому місті відбувся з’їзд представників військового керівництва. Керенський виступив тут з полум’яною промовою, де обіцяв швидке закінчення війни. Це викликало шквал аплодисментів.
Вже 26 травня він вирушив на передові ділянки фронту. Одна з них проходила в Бучачі (Тернопільська область). Тут відбувся мітинг для бійців місцевого гарнізону, до якого входили 8-й та 10-й Заамурські козачі полки. Також була зустріч з солдатами та офіцерами лейб-гвардійського Литовського полку. Далі шлях Керенського лежав на Тернопіль (в той час місто називалося Тарнопіль), який вже 3 роки був важливою логістичною базою російських військ в Галичині.
Візит до Тернополя та мітинг
Олександр Керенський потрапив в Тернопіль 15 червня. За свідченням історика І. Дуди, міністр проїхав на автомобілі по сучасній вулиці Сагайдачного до майдану Волі. Саме тут зібралося понад 10 тис. солдатів Південно-Західного фронту, щоб послухати виступ Керенського з балкону будівлі «Полковниківка» (її зараз не існує). Коли він вийшов до натовпу, то військові почали кричати «ура», очікуючи, що війна завершується і чиновник про це зараз скаже. Але почули вони дещо інше: їм було обіцяно завершення війни, але після наступу, а також землю, але лише тим, хто буде воювати. Також було сказано слова про гнилість старого режиму, про кривди і страждання народу, про рівність і волю, що тепер настала, та про щасливе життя в Росії після закінчення війни. Але червоною лінією крізь усю промову проходила теза, що війну потрібно вести далі. До перемоги. Загалом виступ тривав 2 години.
З цього ж балкону за декілька тижнів виступав бельгійський політик Еміль Ван-дер-Вельде. Він звертався до солдатів бельгійського мотозагону, який воював в рядах російської армії.
Київ та інші міста України
Після виступу в Тернополі Керенський вирушив до Києва, щоб заспокоїти українських автономістів та націоналістів, які прагнули незалежності України. Михайло Грушевський на докази Керенського про те, що Україні рано отримувати незалежність, сказав лише:
«Не запізніться, Олександре Федоровичу»
Після Києва Керенський поїхав в Одесу, Севастополь, де зустрічався з військовими та громадськістю і закликав до відновлення бойових дій до переможного кінця.
Провал офензиви Керенського
29 червня росіяни розпочали наступ на ділянці між населеними пунктами Бишки та Зборів. Але німці на російський наступ відповіли своїм контрнаступом і поступово захопили частину Тернопільщини. 19 липня росіяни почали залишати місто, спалюючи у ньому все, що було цінним, на їх думку. 24-25 липня в місто увійшли німецькі та австро-угорські війська. А вже 26 липня сюди приїхав наступний високий гість – імператор Німецької імперії Вільгельм. Але це інша історія.