Ярослав Стецько, крім того, що тернополянин, виходець з відомої міщанської родини Чубатих, ще й відомий політик та контроверсійна постать в українській історії. В 1930-1940-х роках був одним із засновників ОУН-УПА та лідером націоналістичного руху в Україні. Його життєвий шлях, діяльність та погляди стали предметом історичних досліджень та дебатів і досі залишаються важливою темою для вчених, істориків та громадськості. Дослідження біографії Ярослава Стецька та його впливу на українську політику та культуру можуть допомогти краще зрозуміти мету його боротьби та визначити перспективи розвитку України як незалежної держави. У зв’язку з активним вивченням української історії на сучасному етапі розвитку нашої нації значення таких історичних постатей як Ярослав Стецько ще більше зростає. Детальніше про цю особистість розповість видання yes-ternopil.com.ua.
Дитинство
Як зазначає дослідник Ігор Саківський, Ярослав Стецько – це неоднозначна особистість. Він народився 19 січня 1912 року в Тернополі. Батько його був священником і з часом переїхав на нове місце роботи в село Кам’янки, що біля Підволочиська, забравши з собою сім’ю. Мати походила з відомого в місті роду Чубатих, який протягом ХІХ ст. відзначився активною громадською діяльністю, долучався до містобудівної, культурної та підприємницької справи в місті. Ярослав мав брата Омельяна, який пішов по батькових стопах, та сестру Оксану. Своє ім’я отримав на честь Ярослава Мудрого.
В 1923 р. для Ярослава Стецька настали складні часи, адже помер батько. Хлопчику тоді виповнилося лише 11 років. Він переїхав до Великого Глибочка, де його дядько, Володимир (по материнській лінії), був священником.
Навчання в Тернопільській гімназії
З 1921 р. Ярослав розпочав навчання в Тернопільській гімназії (сьогодні це Тернопільська українська гімназія імені Івана Франка), де вивчав різноманітні предмети, серед яких: польську (адже в цей час Тернопіль був окупований поляками), німецьку (вважалася мовою науковців) та латинь (вивчалася в усіх класичних навчальних закладах). Його навчання було успішним. Він з відзнакою закінчив гімназію в 1929 р. і продовжив здобуття освіти спочатку в Краківському, а потім і в Львівському університетах, де вивчав право та філософію. Завершення гімназії дало йому можливість заробляти собі на життя, читаючи лекції гімназистам та готуючи молодих людей до вступу.
Боротьба проти Польщі за українську незалежність
Ще навчаючись в гімназії, Ярослав вступає на стежку боротьби з польським поневоленням. Він стає членом організації “Українська націоналістична молодь”, а далі й УВО (Українська військова організація) та ОУН (Організація українських націоналістів). Також Ярослав належав до організації “Союз Української Середньошкільної Молоді” (СУНМ), що існувала в тернопільській гімназії, про що згадував Я. Стецько. Спочатку гімназисти діяли як члени УВО, яких організував син о. Конрада, а згодом долучились до націоналістичного підпілля, яке створили С. Охримович і Б. Кравців. Гуртківці виступали проти полонізації, здійснювали акції протесту проти відзначення польських свят, роздавали листівки в церкві та розвозили їх навколишніми селами у вихідні.
ОУН і Ярослав Стецько
З 1930 р. Ярослав Стецько стає окружним провідником ОУН Тернопілля. В цьому ж році польська поліція вперше арештовує його, але звільняє, бо не було достатньо доказів. В наступні роки він очолює Провод юнацтва ОУН, стає членом Крайової Екзекутиви ОУН, займається редагуванням та випуском підпільних видань організації.
Працюючи у Великому Глибочку, він в хаті своїх дядьків організував школу для політичної підготовки молоді. Щоночі, затуливши вікна та запаливши каганець, молоді люди села приходили до Ярослава для читання спеціалізованої політичної літератури: праць Дмитра Донцова, «Літопису Червоної Калини», творів Чайковського, історії Ірландської революції, «Підземної Росії», про подвиги Кибальчича, Перовської.
Щодо чисельності ОУН в цей час, то Я. Стецько згадував,
«що на початку створення ОУН справа кількості членів ОУН ніколи не обговорювалась на засіданнях і навряд чи хтось знав точну кількість. Ми могли орієнтуватися лише приблизно»
Проте при подальшій розбудові мережі ОУН ведення обліку активістів виглядало цілком закономірним. Його слова підтверджуються інформацією, яка була знайдена при обшуку в Ярослава – Наказ КЕ ОУН про реєстрацію всіх членів та симпатиків ОУН.
А тому в 1934 р. Ярослав Стецько був арештований поліцією і підданий тортурам ( одну з них, 200 годин без сну в сидячому положенні, найскладніше було витримати). Але він не поділився інформацією. За це небажання спілкуватися отримав 5 років в’язниці і шкодував, що «мало, адже інші отримали більше». В 1937 р. вийшов на волю за амністією.
Далі займався організацією Збору ОУН та брав участь у Римському конгресі ОУН.
Друга світова війна та діяльність політика
З початком війни в середовищі ОУН стався розкол, який був спричинений загибеллю від рук більшовиків Євгена Коновальця. Ярослав Стецько обрав сторону Степана Бандери і в квітні 1941 р. він став його заступником.
Акт відновлення Української Держави та подальше ув’язнення
За декілька місяців почалася німецько-радянська війна. Представники ОУН, Стецько, Бандера та їх подвижники, рухаючись в перших рядах наступаючих німецьких військ, разом з ними увійшли до Львова, щоб там проголосити незалежність Української держави 30 червня 1941 р. Ярослав Стецько став прем’єр-міністром Українського Державного Правління. Але після цього почалися суперечки з німцями, які не очікували такого кроку від українців і почали вимагати від українських націоналістів відкликати Акт відновлення держави. Коли гітлерівці отримали відмову, то заарештували Стецька і Бандеру. До вересня 1944 р. вони перебували в таборі під Берліном, де їх запрошували до співпраці та вимагали скасувати Акт про незалежність. Звільнившись з нацистського полону, Ярослав Стецько поселився в Мюнхені. З наближенням радянських військ він спробував покинути радянську зону наступу, був поранений, але зумів втекти до американців.
Діяльність за кордоном
Війна завершилася перемогою союзників. Ярослав Стецько поселився в Західній Німеччині і розгорнув широку організаційну антикомуністичну діяльність. Він об’їздив пів світу, спілкуючись з Чан Кайши, Річардом Ніксоном, Рональдом Рейганом, Джорджем Бушем, Конрадом Аденауером, Франсіско Франко, Шарль де Голлем, створюючи альянси проти комунізму та розповідаючи про український народ.
Особисте життя
Яким був Ярослав Стецько в житті? За спогадами друзів та однодумців, він завжди був скромним, оптимістичним, стриманим та цілеспрямованим. Вмів переконувати та жартувати. Якось розповідав історію, що коли його довго тримали в якомусь аеропорті, бо сканер постійно показував, що в нього є металеві предмети, то йому довелось сказати правоохоронцям, що в нього, крім залізної волі, більше нічого металевого немає. Знав 6 мов: латину, німецьку, італійську, англійську, польську, грецьку. За вміння домовлятися йому дали прізвисько «адвокат». Був одружений, дітей не мав. Поневіряння по криївках, в’язницях та таборах послабили його здоров’я. Він хворів на запалення суглобів. Як сам розповідав, це сталося, бо якось повертаючись зі школи, загубив в сніговому заметі чоботи. А, можливо, справа в тому, що жив у холодній і вогкій тернопільській квартирі. Також мав рак шлунку, який і спричинив його смерть в 1986 р.
Отже, Ярослав Стецько – це наш видатний земляк, яким слід гордитися!