Сьогодні Тернопіль – це обласний центр, місто з понад 200 тис. населенням, з кількома вищими навчальними закладами, торговельними центрами, десятками шкіл, садочків, лікарень, підприємств. Загалом, культурний, освітній, економічний та туристичний центр. А ще 200 років назад це було маленьке містечко, де проживало близько 20-30 тис. населення і про яке знали лише завдяки його важливому транспортному сполученню між Російською та Австрійською імперіями. Завдяки цьому місто раз через раз відвідували найвищі короновані особи імперії: ерцгерцоги, принци, імператори. Детальніше про них та життя містечка розповість видання yes-ternopil.com.ua.
Про Тернопіль в другій половині ХVІІІ ст.
Як зазначає видання te.20minut.ua та історик Ігор Дуда, з 1772 р. Тернопіль, як і вся Галичина, увійшов до складу Австрійської імперії, якою керувала династія Габсбургів. А отже, з цього часу і до 1918 р. саме австрійці, за підтримки поляків, господарювали на цих землях. Місто, яке в цей час нараховувало 13 тис. осіб, належало поміщику Еразму Коритовському. А він в 1840 р. продав його Тадеушу Туркулу. Останній в 1843 р. дозволив міщанам заплатити кошти і купити собі статус «вільного міста». Крім власне Тернополя, цю можливість отримали і прилеглі до міста місцевості, села: Біла, Чистилів, Підзамче, Кутківці і Пронятин.
Архикнязь Франц Карл та Імператор Франц Йозеф в Тернополі
Королівські та імператорські особи часто відвідували різні частини своїх володінь. Вважалося, що це зміцнює дух народу, навчає людей любити свого імператора, а також дозволяє вирішувати дрібні справи на місцях, що надзвичайно подобалося місцевому населенню.
Першим відвідав Тернопіль архикнязь Франц Карл. Він на прохання місцевих вчителів дозволив покращити гімназію і перетворити її на ліцей. Ситуація з освітою була геть кепська. Приміщення ліцею були розкидані по місту, не опалювалися, що спричиняло захворювання та смерть учнів і професорів. Цю проблему намагався вирішити Франц Йосиф. Він їхав в Чернівці на зустріч з російським царем Алєксандром і зупинився в Тернополі. Завдяки йому міська влада отримала наказ збудувати Першу тернопільську гімназію, яка розмістилася там, де зараз знаходиться пам’ятник Іванові Франку. Право на будівництво отримав єврейський підприємець та просвітитель Йозеф Перль.
Спадкоємець престолу Фердинанд д’Есте та колекція монет
У 1833 р. місто відвідав ерцгерцог Фердинанд д’Есте. Завдяки йому Перша тернопільська гімназія отримала колекцію монет до свого зібрання та кошти на розвиток господарства, яке знаходилось у Гаях Великих.
Австрійський імператор Франц Йосиф І
А в 1851 р. в Тернопіль завітав Франц Йосиф І – австрійський імператор. Мешканці міста зустрічали його біля місця, що й зараз називається «Рогатка». Сюди прийшли привітати імператора однієї з найбільших імперій світу члени Магістрату та міські цехи з хоругвами. Далі відбулася ще одна урочиста зустріч. Цього разу на Домініканській площі (сучасний Майдан Волі), біля будівлі, яка називалася «Полковниківкою» (знаходилась на розі майдану Волі та вул. Листопадової, її знищили події німецько-радянської війни), побудували арку, яку прикрасили квітами. Імператора, який проїхав під нею, радісно вітали бургомістр С. Джемалик, цивільна, військова влада, духовенство всіх конфесій, тисячі тернополян та гостей з навколишніх сіл. Визначна подія для більшості мешканців, які в цей час далі свого міста чи села не виїжджали. Ввечері Франц Йосиф І вийшов на балкон, щоб привітати підданих, які численними юрбами заполонили простір площі і співали цісареві гімн, а потім разом дивилися на святковий феєрверк. Імператор ночував в Тернополі в «Полковниківці» і наступного дня пройшовся містом, відвідуючи лікарні: цивільну, єврейську, військову. Після цього його відвідини міста завершилися.
В 1855 р. імператор знову приїхав в Тернопіль. Як свідчать джерела, він був в місті недовго, лише 30 хв. Справа в тому, що в цей день «дощ лив, як з цебра». Але за час перебування імператор отримав прохання про заснування Реальної школи (тобто технічного, торговельного й ремісничого навчального закладу) і задовольнив його. Тим більше, що місто зобов’язалось самостійно утримувати школу. Міська рада не чекала затвердження прохання з Відня і розпочала збір коштів серед міщан на заснування навчального закладу.
Престолонаслідник Рудольф у Тернополі
Минали роки, і в 1887 р. в Тернопіль приїхав наслідник престолу принц Рудольф. На той час Тернопіль вже був «модерновим містом», адже мав залізницю та все, що повинен мати населений пункт із таким транспортним сполученням: залізничний двірець (вокзал), диліжанси, які очікували своїх пасажирів та відповідну інфраструктуру. Олександр Барвінський, який родом з Шляхтинців і який в той час був депутатом і маршалком Тернопільської повітової ради, а пізніше депутатом Рейхстагу (австрійського парламенту), розповідав, що місто готувалось до приїзду високого гостя. Будинки, ліхтарі, паркани прикрасили. Для зустрічі зібрались тисячі людей. Наближався вечір, а тому увімкнули освітлення з 20 ламп! На станції співав хор з 122 осіб, зібраних в селах Денисів, Купинці, Городище та ще 11-ти. Керував ним о. Йосиф Вітошинський. Співали державний гімн і кантату А.Вахнянина. Архикнязь зупинився у підполковника 10-го полку уланів Ф.Залєского на площі Собєского, а його свита – в готелі Пунтшерта.
Наступного дня наслідник престолу познайомився з чиновниками, духівництвом, військовими, директорами шкіл. Далі він пішки вирушив в парк, який знаходився на місці Старого парку, де на його честь було організовано Етнографічну виставку. Після огляду виставки архикнязь Рудольф, проїхавши під тріумфальною аркою на Рогатці, подався до Хоросткова. Через півтора роки (30.01.1889 р.) він загинув за трагічних, загадкових і досі не з’ясованих обставин у мисливському замку Маєрлінг.
Німецький імператор Вільгельм ІІ Гогенцоллерн
В 1917 р. тривала І світова війна. Російська армія, яка утримувала Тернопіль 3 роки, відступала з міста, і його зайняли 25 липня австрійські та німецькі війська. 26 липня сюди прибув імператор Німецької імперії Вільгельм ІІ Гогенцоллерн, який оглянув військові частини, вручив нагороди та привітав військових з черговою перемогою над російськими загарбникам.
Останній імператор імперії Карл Габсбург
30 липня 1917 р. в Тернопіль приїхав і останній імператор Австро-Угорської імперії Карл Габсбург. Його зустрічали більш радісно, ніж німецького імператора. Все прикрасили квітами, лунали радісні вигуки. Зустріч відбулася на сучасному Майдані Волі.
Архикнязь Вільгельм Вишиваний
Також наше місто вшанував своєю присутністю Архикнязь Вільгельм. Його пізніше назвуть (точніше так він сам себе називатиме) Василь Вишиваний, бо любив носити українську вишиванку, яку йому подарували українські вояки, якими він командував. Він народився в Хорватії, міг стати імператором Австрійської імперії, але став військовим, який захопився українською літературою та історією і сприяв розбудові української армії. В Тернополі він був в лютому 1918 р. Гостював в пароха Володимира Громницького на вулиці Острозького.
Отже, Тернопіль відвідували визначні королівські особи. А це означає, що місто було важливим центром в Галичині та загалом в Австрійській імперії.