Історія України свого часу творилася у місті Збараж. Тут колись точилися криваві бої. Героїчне протистояння козаків і польського війська у Збаражі навіки закарбувалися в історії двох народів. Далі на yes-ternopil.
Передумови військової кампанії
Збараж – це місто, що найбільш уславилося в період українсько-польських війн часів Хмельниччини 1648-1657 років. Значна частина українських земель перебувала під гнітом поляків. Метою гетьмана Богдана Хмельницького стало звільнення всього українського народу від неволі та об’єднання земель у незалежну державу. Національно-визвольна війна під його проводом охопила й частину Тернопільщини.
Підписане Переяславське перемир’я між Гетьманщиною та Річчю Посполитою у 1649 році не було тривалим. Її умови були компромісними. Сам Богдан Хмельницький визнав, що війна з поляками є неминучою, а мир – не довготривалим. Переяславське перемир’я дало змогу козакам підготуватися до наступного зіткнення, зміцнити свої сили та розбудувати Українську державність. Умови договору вже у січні були порушені з обох боків. Головні події літньої кампанії 1649 року розгорталися на території сучасної Тернопільщини, насамперед під Зборовом і Збаражем.
Початок підготовки до битви
Вже у січні 1649 року польський король Ян Казимир проголосив зібрання військ для наступу на Україну. У квітні того ж року Богдан Хмельницький також оголосив мобілізацію. Кожен вояка у війську гетьмана повинен був сам забезпечити себе усім необхідним. Річ Посполита мобілізувала до війська близько 300 тисяч солдатів, що значно перевищило кількість бійців у війська Хмельницького, яке складало всього 100 тисяч.
Однак гетьман Війська Запорозького розробив блискавичний план. Він планував завдати удар по подільсько-волинській групі військ ворога. У місті Лоєв, Збараж і Слуцьк поляки організували збірні пункти для солдат. У разі успіху кампанії, гетьман планував дійти до самої Вісли. Та про ці плани польській стороні не було нічого відомо.
Ян Казимир ІІ Ваза та Богдан Хмельницький
Польська сторона також розробила стратегічний план. Вони планували взяти Київ та Чернігів, а основний удар повинні були завдати ті війська, що дислокувалися на Волині та Поділлі. Врешті-решт кожна із армій рушила один одному на зустріч. Розпочалася літня кампанія.
Збаразька облога: перебіг подій, стратегії та допомога союзників
На Збараж Богдан Хмельницький йшов таємно. У стінах Збаразької фортеці заховалася армія Фірлея. Вони готувалися до приходу козацького війська, зміцнювали фортифікаційні споруди міста. Збільшували запаси провіанту та фуражу. Було віддано наказ укріпити Збараж і Збаразький замок. Богдан Хмельницький вів свою армію до Чолганського Каменю, але дізнавшись про те, де укривається польське військо, був змушений змінити свій маршрут і початковий план.
Гетьман хотів перешкодити об’єднанню польських військ. Він відправив до Слуцька та Лоєва два корпуси. Сам рушив на Збараж. Про те, що Хмельницький прямує до міста не було нікому відомо. Місцезнаходження полководця полякам вичислити не вдавалося.
Новини з фронтів були не втішними. Поляки зазнавали поразки по всіх напрямках. Прибуття руського воєводи князя Яреми Вишневецького з військом до Збаража було, мабуть найкращою новиною для польської сторони, що придала їм впевненості у своїх силах. 10 липня українська армія застала противників зненацька під Вишнівцем. Цей бій був переможним. Тоді ж відбулася перша битва під околицями Збаража. Він приніс перемогу Богдану Хмельницькому та його союзнику кримському хану Іслам- Гірею ІІІ. Українськокримське військо отаборилося під містом.
Гетьман Війська Запорозького планував дуже швидко взяти Збараж. Проте він недооцінив міцність мурів міста і замку. Штурм Збаража розпочався 13 липня 1649 року. Козацька армія обложила місто з усіх боків. Тікати було нікуди. Цей бій увійшов в історію України як один із найзапекліших. Штурмувати Збараж козакам допомагало кримське військо. Поляки перебували у скрутному становищі. Вони розуміли, що гетьману таки вдасться взяти фортецю. Та відступати вони не планували.
Взяття Збаражу затягнулося. Це мало свої наслідки у стосунках із кримським військом. Почалися сутички. Дехто з союзників навіть погрожував перейти на сторону польського війська. Поляками була здійснена спроба переманити союзників Хмельницького на свою сторону. Про це стало відомо самому гетьману. 17 липня українській армії майже вдалося взяти місто, однак найсприятливіший момент для цього було втрачено. До стін обложеного замку наближалася королівська армія. Про це починали говорити не лише у польському війську, але й кримському та українському.
Штурми Збаражу для Хмельницького не увінчувалися успіхом. Тоді він вирішив перемогти противника голодом. Розуміючи своє скрутне становище почалися переговори, ініціатором яких стала польська сторона. Але Богдан Хмельницький стояв на своєму – поляки повинні були покинути Збараж.
З кожним днем сили польського війська танули на очах. Закінчувалася амуніція та харчі. У облозі страждали не лише польські солдати, але й українське мирне населення. Через голод люди з’їли всіх собак, котів і навіть приступили до поїдання мишей. Поляки зазнали значних втрат. Багато було поранених. Від загибелі рятувало лише те, що Збараж взяти було не так легко. Противники вірили, що дуже скоро підійде допомога, тому трималися з останніх сил.
Чутка про те, що королівська армія наближається ширилася в українському таборі. Богдан Хмельницький перший дізнався про те, що Ян Казимир, польський король прибув на українські землі (сучасну Тернопільщину). Він разом із своїм союзником, кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ відправилися йому на зустріч. Незначна частина українського війська залишилася біля Збаража задля продовження штурму. Під містом Зборовим український полководець наказав своїй армії не торкатися польського короля та не вбивати його.
Зборівський мирний договір як результат Збаразької битви
Вишневецький розумів, що перемоги у цьому поєдинку не отримати. Він погодився здати місто з умовою, що бійцям збережуть життя. Хмельницький погодився на ці умови. Збараж було взято. Між українською та польською сторонами розпочалися переговори. Ян Казимир просив миру в українського гетьмана. Але на заваді став кримський хан.
Він злякався, що Гетьманщина стане могутнішою, тому пригрозив Хмельницькому перейти на сторону польського короля, якщо гетьман не пристане на мир. Результатом переговорів стало підписання Зборівського договору. За домовленістю, українські козаки повинні були зняти облогу зі Збаража. Угода підсумувала першу фазу Хмельниччини. Вона легалізувала саморядність українських козаків у межах Речі Посполитої. Та укладений мир не задовольняв потреби ані української ані польської сторони. Невдовзі знову розпочалася підготовка до війни.
Перебуваючи у козацькому таборі, канцлер Оссолінський зумів вступити у таємні перемовини з кримським ханом. Йому вдалося зацікавити союзника Хмельницького та змусити вступити на сторону миру. Іслам- Гірей ІІІ зрадив козацьке військо. Він врятував він розгрому польське військо, за що отримав свою нагороду. Доля Збаразької кампанії була остаточно вирішена під Зборовим, де обидві сторони підписали мирний договір. Героїчна облога Збаража стоїть у ряд з такими перемогами українського війська як у Жовтих Водах, Зборовом, Жванцем тощо.
Станіслав Мрозовицький – герой Збаразької битви
Під мурами Збаразького замку загинуло чимало українських і польських бійців. Україна втратила найвірнішого свого сина, уродженця Теребовлянщини Станіслава Мрозовицького. Він був організатором військових дій на Поділлі. Брав участь у боях під Пилявцями. У Збаражі керував кіннотою. Загинув у одному із боїв за місто.
