У лютому та березні 1991 року на Заході України відбулися важливі скликання, які увійшли в історію як «Галицька асамблея». Ця подія у подальшому стала приводом до звинувачення Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей у сепаратизмі.
Проте насправді, сесії трьох західних областей стали важливими у налагодженні співпраці та створення регіональної координаційної ради у різних сферах життя задля їх покращення і піднесення в умовах неминучої кризи. Далі на yes-ternopil.
Передумови та труднощі створення Галицької асамблеї
Україна, кінець 1990 року. Мало хто із сучасного покоління пам’ятає, що відбувалося в той час. Розпад Радянського Союзу неминучий. Наша держава потерпала від кризи споживчих товарів, на всіх їх просто не вистачало. Кожен регіон України розумів, що йому необхідно подбати про себе та своїх громадян, а також уникнути економічного краху. Та як це можна було зробити?
Того ж року влада на місцевих виборах перемогли націонал-демократичні партії, а комуністи «відійшли» та надовго. Це дало поштовх до впровадження національної символіки, відновлення національних свят і загалом до змін у всіх сферах життя українців на Галичині. Та ці дії значно загострили відношення західних областей із Києвом, де ще керували комуністи.
Джерело: фото zbruc.eu
Захід вважали основним джерелом дестабілізації порядку, і мабуть, загрозою? Тоді ж було розгорнуто масштабну компанію, у якій західноукраїнські землі показали як націоналістів, ненависники інших національностей та звинуватили у сепаратизмі. Поширювався міф про те, що ця частина України прагне до незалежності та приєднання до Польщі.
Області, що пішли наперекір радянській системі, крім інформаційної війни, потерпали також економічної блокади зі сторони комуністично налаштованої центральної влади. Саме в умовах цієї блокади зазначені регіони розпочали розгортати свою діяльність. Це стало початком їх співпраці.
В’ячеслав Чорновіл
Тернопільська, Львівська та Івано-Франківська області зваживши всі «за» та «проти» прийшли до висновку, що об’єднання їх сил підвищить шанси на «виживання» у важкі часи та налагодить співпрацю. Щодо основних передумов цього «союзу», то це, передусім доповнюваність економік областей, а також їх єдність у економічній, соціальній інфраструктурі, визначеність населення цих регіонів у ставленні до основних проблем. Це зіграло ключову роль у формуванні «союзу».
Керівники усіх трьох областей визначили напрями своєї стратегічної роботи. Це лягло в основу їх угоди. Основними пунктами угоди про співпрацю стало проведення сумісної політики з різних питань, наприклад інвестиційної чи фінансово-кредитної, розширення співпраці в комерційній діяльності, створення спільної індустрії туризму тощо.
Такі дії спонукали до утворення робочого органу- Міжрегіональної координаційної ради та експертних груп. Їх основна мета – визначення регіональних проблемних питань та пошук шляхів їх вирішення.
Леонід Кравчук та В’ячеслав Чорновіл
Задля координації економічних зусиль у Галичині, керівники господарських угідь планували провести ряд наукових конференцій. А у Івано-Франківську, Львові та Тернополі відкрилися фірмові магазини. У квітні 1991 року на засіданнях Координаційної ради в областях розпочали працювати крайові робочі органи. Це був фонд ради та комісія, що розглядала розвиток регіональних господарських зв’язків Тернопільщини, Львівщини та Івано-Франківщини.
Три області, що на Заході України планували розпочати спільне виробництво пляшок, автобусів, автокранів, медичної техніки тощо. І на цьому не планували зупинятися, а навпаки ще дужче розширювати економіку та підприємницьку діяльність.
Перша Галицька асамблея та її результати
Співпрацю трьох галицький областей підтримав один із лідерів радикального крила демократичної партії В’ячеслав Чорновіл. Саме за ним здійснювалися координації праці органів влади. Вже на початку 1991 року В. Чорновіл, В Олійник, М.Яковича, очільники галицької облради, домовилися про проведення у Львові першого скликання Галицької асамблеї. Ця спільна сесія згрупувала навколо себе депутатів Тернопільщини, Івано-Франківщини та Львівщини. Перше скликання відбулося 16 лютого 1991 року. Проходило у Львівському театрі опери та балету.
Львівський театр опери та балету, історичне місце, де пройшло перше зібрання Галицької асамблеї. Джерело: фото photo-lviv.in.ua
Галицькій асамблеї таки вдалося наробити шуму. До Львова навіть прибула делегація з Києва, які очолив І. Плющ. На сесії обговорили 2 важливі питання: «Загальну концепцію економічної співпраців регіоні» та «Про політичну ситуацію в регіоні», ну і «Всесоюзний референдум». У роботі взяло участь близько 1200 осіб. Під час скликання було ухвалено «Про єдність українських земель»,а також ряд угод, зокрема й «Про регіональну координаційну раду». Поборники української державності гостро розкритикували спроби порушувати цілісність української держави.
Після скликання лідер Тернопільської обласної ради В. Олійник заявив про те, що асамблея не робитиме кроків у сторону сепаратизму, це лише співпраця.
Джерело: фото novynarnia.com
Було прийняте рішення «Про проведення 17 березня 1991 р. обласних референдумів». Воно ініціювало винесення на референдум окремих бюлетенів в західноукраїнських областях. У ньому було лише одне запитання «Чи хочете ви, щоб Україна стала незалежною державою, яка самостійно вирішує всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечує рівні права громадянина незалежно від національної та релігійної приналежності?». Обласний референдум став альтернативою Всесоюзному референдуму щодо подальшого РСР. Та ідея проведення обласного референдуму зазнала критики.
Український бюлетень московського референдуму. Джерело: фото www.ukrinform.ua
У червні 1991 року в газеті «Голос України» опублікували звернення Координаційної ради обласних рад депутатів західноукраїнських земель до Верховної Ради УРСР. Ним було засуджено підписання союзного договору. 16 червня 1991 року в Тернополі пройшов мітинг. Б. Бойком було поставлене питання щодо будівництва української державності у межах Галичини. Після невдачі заколоту ДКНС і проголошення Акту незалежності 24 серпня 1991 року створили реальне підґрунтя досягнення омріяної незалежності.
Друга Галицька асамблея у Тернополі
Друга Галицька асамблея відбулася у Тернополі 5 вересня 1991 року, в палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса. Перед депутатами стояли розгляд «Про вибори Президента України», «ставлення до Союзного договору», «реорганізацію місцевої та державної влади» тощо. У Тернополі на спільній сесії планували створити газету Координаційної влади. У місті прагнули розмістити редакцію періодики. На сесії рекомендували балотуватися В.Чорноволу на виборах у Президенти, і дехто вважає, що друга асамблея була ініційована саме задля цього.
Чорновіл був ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту незалежності України 24 серпня 1991 року. Він – колишній народний депутат Верховної Ради.
Джерело: фото зі спільноти КУ ««Тернопільський міський палац культури «Березіль» ім. Леся Курбаса»» у Facebook
Після цієї сесії утворився Галицький економічний комітет, який очолив В. Пинзеник. Нова робоча група займалася питаннями щодо розробки законопроєктів з організації державної влади та місцевого самоврядування.
Згортання асамблеї трьох областей
Галицька асамблея поступово згорталася після президентських виборів. Відбувалися потужні зміни в апараті управління державою та окремими регіонами. Дехто стверджує, що під тиском Центрального проводу УРП асамблею розпустили. Після цього Чорновіл і Галицька асамблея піддавалася критиці. Ці зібрання трактували як прояв сепаратизму, хоч і жодних політичних рішень, які можна було б тлумачити як сепаратизм на зібраннях не розглядалося. Такі ж мотиви не лунали з вуст депутатів і під час виступів.